збиратися

збиратися
-а́юся, -а́єшся, недок., зібра́тися, зберу́ся, збере́шся, док.
1) Сходитися, з'їжджатися, злітатися і т. ін. в одне місце. || в що, чим. Сходячись, з'їжджаючись, злітаючись і т. ін. докупи, розташовуватися, групуватися яким-небудь способом. || Сходитися разом, в одне місце для участі в проведенні чого-небудь (зборів, читання і т. ін.). || Утворюватися з тих, хто сходиться, з'їжджається докупи (про базар, ярмарок і т. ін.). || Організовуватися (про з'їзд, нараду і т. ін.). || Зосереджуватися в одному місці. || Об'єднуватися.
2) Поступово нагромаджуватися, наростати, утворюватися. || Робитися близьким, насуватися (про дощ, грозу і т. ін.). || на що, безос. Мати ознаки наближення чого-небудь, початку якоїсь дії.
3) Нагромаджуючи кошти, ставати спроможним на придбання чого-небудь. || рідко. Ставати спроможним мати що-небудь.
4) Набиратися, одержуватися внаслідок поступового приєднування.
5) рідко. Нараховуватися, бути в якійсь кількості.
6) Стягуватися зморшками, складками і т. ін. || в що. Стискуватися, стягуватися, утворюючи зморшки, складки і т. ін. || Утворюватися, з'являтися (про зморшки, складки і т. ін.).
7) Готуватися для того, щоб іти, їхати і т. ін. кудись або перед тим, як робити що-небудь; готуватися до чогось. || з чим. Вирушаючи куди-небудь, забирати з собою щось. || Знаходити вільний час, змогу йти або їхати куди-небудь, робити щось. || Мати намір робити що-небудь або йти, їхати кудись. || Мати намір, готуватися стати ким-небудь. || з інфін., перен. Означає неминучість настання якої-небудь дії.
8) з чим, рідко на чому. Знаходити в собі, напружувати (силу, відвагу і т. ін.). || тільки док. Напружитися, зосередитися.
••

Збира́тися з думка́ми — зосереджуватися, обдумуючи щось.

9) тільки недок. Пас. до збирати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужно решить контрольную?

Полезное


Смотреть что такое "збиратися" в других словарях:

  • збиратися — [збиера/тиес а] а/йус а, а/йеіс :а, а/йеіц :а, а/йуц :а …   Орфоепічний словник української мови

  • збиратися — I = зібратися 1) (опинятися в одному місці, в однієї особи / в одних руках), громадитися, гуртуватися, нагромаджуватися, нагромадитися, згромаджуватися, згромадитися; зосереджуватися, зосередитися, концентруватися, стягатися, стягтися, стягнутися …   Словник синонімів української мови

  • збиратися — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • спливатися — а/ється, недок., сплисти/ся, спливе/ться; мин. ч. спли/вся, сплила/ся, сплило/ся і спливти/ся, ве/ться; мин. ч. спли/вся, спливла/ся, спливло/ся; док. 1) Пливучи, збиратися, скупчуватися в одному місці. || З єднуватися в один потік (про річки,… …   Український тлумачний словник

  • скупчуватися — I = скупчитися (збиратися докупи), збиватися, збитися, громадитися, тиснутися, таборитися, юрбитися, юрмитися, товпитися, натовплюватися, натовпитися, згромаджуватися, згромадитися, кублитися Пор. збиратися I, 1) II ▶ див. збиратися I, 1),… …   Словник синонімів української мови

  • збігатися — I збіг атися а/ється, недок., збі/гтися, збіжи/ться, док. 1) Прибігати з різних місць в одне, бігом збиратися докупи. 2) розм. Сходитися, збиратися де небудь. || Зосереджуватися, опинятися в одному місці. || З єднуватися. || в що, чим. Сходячись… …   Український тлумачний словник

  • збір — збо/ру, ч. 1) Дія за знач. збирати 7 10). 2) Дія за знач. збирати 2) і збиратися 1). || Сигнал збиратися. 3) Нагромадження чого небудь завдяки поступовому збиранню. 4) Сума грошей, зібраних з багатьох людей, з багатьох джерел. || Форма податку.… …   Український тлумачний словник

  • зустрічатися — і діал. зостріча/тися, а/юся, а/єшся, недок., зустрі/нутися і діал. зострі/нутися, зустрі/тися і діал. зострі/тися, і/нуся, і/нешся, док. 1) з ким, кому і без додатка. Зближатися, сходитися один з одним, рухаючись навпроти. || Зближаючись,… …   Український тлумачний словник

  • купчитися — иться, недок. 1) Розташовуватися густо, щільно. 2) Збиратися купками; товпитися, юрмитися (про людей). || Збиратися докупи в якесь одне місце (про неживі предмети) …   Український тлумачний словник

  • набігати — I наб ігати аю, аєш, док., перех., розм. Багато бігаючи, дістати що небудь або зазнати чогось. || Завагітніти (про неодружену жінку). II набіг ати а/ю, а/єш, недок., набі/гти, біжу/, біжи/ш; мин. ч. набі/г, ла, ло; док. 1) Наскакувати, натикатися …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»